Для голосування необхідно авторизуватись

Я – живий

А ти, моя матусю не журись,

Не плач так гірко і не побивайся,

Повір, я не загинув, я – живий.

Та виглянь у вікно.Он там співає

На яблуні розлогій у саду

Мала пташина, крильцями тріпоче,

Її, моя рідненька нагодуй,

Бо в ній душа єдиного синочка.

Тебе ж прошу, дружино, не ридай,

Бо мені боляче від того, ніби рана,

На сина подивись, мене впізнай

І краще помолись, моя кохана.

А ти, синочку у люстерко глянь,

Звідти привітно усміхнеться татко,

Та тільки мого серця не порань,
Не забувай мене, моє дитятко.

А я живу у вишеньці малій,

Яку садив ще позатого року,

У всьому-всьому, що є у дворі,

До чого ще торкались мої руки.

Хай вас, рідненькі лихо обмине,

Не треба плакати за мною, а гордитись.

Допоки пам”ятаєте мене,

То я – живий і вічно буду жити.

2016 р.

1

Автор публікації

Офлайн 2 години

neonila

129
Коментарі: 0Публікації: 61Реєстрація: 06-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій