Ти знаєш,а я тебе любити мушу,
Бо я віддала свою душу.
За віру в тебе,за підтримку
Вчепилася за соломинку.
Я знала разом ми незламні,
Як хижаки в савані.
І проти всіх,закривши очі,
Незважаючи на тонни жовчі.
Ми йшли,не оглядаючись назад
І пройшли ми стільки барикад,
Що не страшний нам і снігопад.
Бо наша любов – то спіла вишня
І розмова тут лишня.
Я і ти – це назавжди
Це сила бурхливої води.