Моїм батькам
муз. Михайла Рожка
Фотографій змінилося тло,
А у косах побільшало цвіту.
Ніби вчора весілля було,
А в дітей підростають вже діти.
Тільки сон сивини лиш один –
Ми танцюєм у парі з тобою,
І найкращі із наших хвилин
Знову кличуть услід за собою.
Я візьму голосистих музик
Із небес і квітучого поля.
Ти – бабуся… я так і не звик,
Бо ж шумлять іще наші тополі.
Подивись – за селом журавлі
На світанні цілують покоси.
Знов гаптує на жовтому тлі
І запрошує нас тиха осінь.
Золотиться у листі село,
Де мав щастя тебе я зустріти.
Ніби вчора усе це було,
А вже стали дорослими діти.
Я іду ці роки не один,
Все знайоме і рідне до болю!
Швидко виріс маленький наш син,
І донька, і онуки…
І доля…