Я в білих клавішів спитаю Про дотик лагідних двох рук Й одне бажання загадаю, І затамую серця стук… Я чорним клавішам віддам Усі зів’ялі свої квіти, Довірю казку я губам І полечу щасливо в літо. Я в білих клавішах замрію, Перемережу ніч і день – І тоді серцем, […]
Daily Archives: 31.07.2018
10 posts
Я рятунку шукаю в світанні, Задивляючись в погляди неба, Та в миттєвому цьому ваганні Повертаюся знову до тебе. Я втамовую сльози і болі – І в рядочках складаються рими. Ти прийшла колись тихо у долю, Щоби Ангелом стати незримим. Я встаю із колін, щоб літати, І пишу від […]
музика Михайла Рожка Пролягла українська дорога Крізь вогонь, смертоносні сліди. Йшли сини в невідомість з порогу І злітали увись назавжди. ПР. Україно моя, Україно, Боже, змилуйся, Боже святий! Захисти від страшної руїни, Від смертельного зла захисти! Україно моя, Україно, […]
У жіночої долі усе на долоні: І примружене щастя, й розхристана мить, Найдорожчі цілунки і сина, і доні, Й запізнілої рими притишене: «Цить!..» У жіночої долі усе за порогом: В когось – райдуга ніжно розводить мости, А комусь тільки блисне зухвало за рогом Або кине світанок самотні хвости. […]
Моїм батькам муз. Михайла Рожка Фотографій змінилося тло, А у косах побільшало цвіту. Ніби вчора весілля було, А в дітей підростають вже діти. Тільки сон сивини лиш один – Ми танцюєм у парі з тобою, І найкращі із наших хвилин Знову кличуть услід за собою. Я візьму голосистих […]
Весна торкається струни, Перемережує у серці І від тієї таїни Любов’ю мами озоветься. Той колір – маминих очей, Той колір – маминого зову, Усіх недоспаних ночей, Що пригортала колисково. Той колір – маминих долонь, Той колір – маминого неба, Її усмішок і безсонь, Що кличе лагідно до себе. […]
Я з тобою дихаю, Вкраїно, І збираю разом врожаї, Прокидаюсь вранці солов’їно, Обіймаю ріки і гаї. Я з тобою мрію, Україно, Про квітучу долю молоду, За доньку молюся і за сина, І за цвіт щедротний у саду. Я з тобою плачу, Україно, Аж до болю стиснувши струну, І […]
Моїй Ліні і всім заробітчанкам Вона говорила в сльози, Ковтаючи біль розлуки, В душі гуркотіли грози І мліли щомиті руки. Вона за вікно дивилась, Закривши печаллю очі, І тихо увись молилась, Як їхати вдаль не хоче; Як важко доньку лишати І в чужині роками За старістю доглядати, […]
Коли печаль – зігріє добре слово, Немов свіча, осяє темну ніч, Тоді єство, убравшись, як в обнову, Буденну сірість кидає із пліч. Коли журба затискує раптово І душу, і погляд, наче пелена, Тоді й воно, оте найкраще слово, Уже з колін, підійме, мов із дна. Коли навкруг […]
Долонями любові Матерям-заробітчанкам Торкаюся долонями любові, Мережачи зі спогадів стежки, Шукаю у кожнісінькому слові Утрачені і вицвілі стібки. І потайки слізьми усе латаю, Несказане молитвами мощу, Зітхаючи, розгублено гортаю, Ховаючись між пасмами дощу. Кричу і розриваюся чаїно, Нечутно затамовуючи сни, Полову безпорадно просіваю Й очікую рятунку від весни. […]