Дзвін із Крутів

А сніг січе… І хочеться збагнути,

Нащо я тут і в чому моя суть,

Та тільки дзвоном в серці знову Крути –

То юнаки у пам’яті ідуть…

 

Ідуть сміливо в сніжній круговерті

За свою волю, землю, майбуття,

Ідуть в обійми жадібної смерті,

Несуть в долонях вогники життя.

 

Переступають марево із влади,

Перегортають сиві сторінки,

Перетирають ради в сітях зради,

Над чим прийдешнім думати роки…

 

Велика віра в поглядах юначих –

За Україну-неньку і за честь,

І не одна ще матінка заплаче

За упокій душі тієї десь.

 

Велике сонце в серці молодому,

Мов дивний сон, приречений, на жаль,

А от чи ми у спогаді гіркому

Відчуєм серце, схоже на кришталь?

 

Чи підем ми, крізь постріли неправди,

Чи зможем чесно глянути увись,

Туди, де юні соколи назавжди

Між кулі понад світом піднялись?

 

Чи хочем ми шукати і вернути

На рідну землю справжніх сіячів?

Уже укотре плакатимуть Крути,

Мов двадцять сім сльозинок у свічі.

 

5

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Інна Гончар

261
Коментарі: 0Публікації: 104Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Досягнення отримано 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Досягнення отримано 04.09.2018
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: