Калиново вишита стежина,
Запах рути-м’яти й споришу –
То моя найкраща Батьківщина,
Про яку душею я пишу!
Береги єднають загадково
Хвилі рік і серця голоси,
В небеса зліта праотча мова
Понад предковічнії ліси.
Я молю за тебе, Україно,
За найкращих дочок і синів,
І сльози прозору намистину
Щиро нанизаю на струні.
Хай всміхнеться в Божій благодаті
Ангелами вквітчана любов –
І, як на найбільшому на святі,
Мир зійде на землю нашу знов!
2.08.2016