Мамине слово

Зашарілись кетяги калини,

Полетіли гуси на село.

Розкажу тобі, мій любий сину,

Як колись усе воно було.

 

Ти послухай маминого слова

Із казок живого джерела,

Ти послухай, сину, нашу мову,

Я в її піснях колись  росла.

 

Було все: хтось нівечив коріння,

І топтали душу нам не раз,

Та, однак, являлося прозріння:

Ми – ось тут, землі нема без нас!

 

Було все: лихі топтали коні,

На могилах плакали хрести,

Та зерно, зігріте на осонні,

Буде вгору впевнено рости!

 

Притулися, сину, у долонях

Я тобі любов свою несу,

А колись розкаже стиглий сонях

Про землі вкраїнської красу.

 

Зашарілись кетяги так рано,

Їм всміхнулась лагідно роса.

Знаєш, сину, й там, за океаном,

Наша пісня ллється в небеса!

1

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

Інна Гончар

277
Коментарі: 0Публікації: 106Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Досягнення отримано 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Досягнення отримано 04.09.2018
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій