Рідний дух

                                         Моїй родині

Співає ліс нам просто за вікном,

Перебирає струни, наче долі,

А ми зібрались знову за столом –

І пригадалось якось мимоволі…

 

Маленька я в колисці у батьків,

Щаслива мати з сестрами і братом,

Одна бабуся, друга, щирий спів

І ще всього згадалося багато.

 

Немов з роси, ті погляди жоржин

І голосисті півні за городом,

Красуні сливи прямо попід тин,

Пожовклих фото дивна якась мода…

 

Щебечуть діти так, як і колись, –

Цілують маму з ніжністю онуки,

І тільки дядько гірко задививсь

У ті шляхи, що виплела розлука.

 

І вже укотре згадує сестра,

Як крає серце та вдовина доля,

Як зізнається, зморена, вітрам,

Коли стоїть одна посеред поля.

 

Пливуть в розмові спогади без меж,

Бо рідний дух на межі не зважає,

Та од землі коріння не візьмеш,

Хоч нас життя так часто не питає…

 

Зостався брат один на чужині:

Десь небесами злинула дружина;

Нема бабусь – у сивій далині,

Прийдуть разом в Святвечір на гостини.

 

Співає ліс із сонцем у вікні,

Вже за столом спинилася розмова.

…Іще не раз згадається мені

Той дивний спів і кожне, кожне слово.

1

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Інна Гончар

261
Коментарі: 0Публікації: 104Реєстрація: 31-07-2018

Золоте перо

Досягнення отримано 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Досягнення отримано 04.09.2018
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: