Десь шепоче із вітром листя,
Мріє гронами кущ калини –
Вже із ранку в його намисті
Розквітає у пісні днина.
Від зорі засвітилось слово,
Полетіло із птахом в небо,
Наче тиха чиясь розмова
Пригорнула ту мить до себе.
На калині узори з ночі
Залишили цілунки в росах
І уже підспівати хоче
Небо в сонця яскравих росах.
На вечірньому тлі зоріє
Знову пісня із уст калини,
А у ягодах пломеніє
Неповторна моя Вкраїна!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
