Пам”яті батька
Перерване танго уже не зіграти,
Знайомим місточком уже не дійти,
Несказане слово ніяк не сказати,
Тепло́у обіймах уже не знайти.
На відстані слова – молитви струною,
У дотику тиші – мовчазний портрет,
І літо назавжди тепер самотою,
І тільки у сні вдалині – силует.
Перерване танго завмерло крізь осінь
І холодом дотик нестерпно пече…
А як же багато ще хочеться й досі
Тобі розказати, сховавшись в плече!..
15.08–10.09.2018
