Дитина танцює, без суму, без жалю, Радіє життю, не чекає, що далі. Безмежно щаслива, від зайвого вільна, Усім, що навколо цілком задовільна. А десь у вікні – чийсь всесвіт маленький, Увесь поміщається в кульці синенькій. Там хтось щось вважає, а хтось щось планує, Та не помічає, як діти танцюють. Навколо […]
Daily Archives: 10.09.2018
10 posts
Мы — разные… Но в том-то вся и соль, что вместе мы, по сути неделимы. Чужая жизнь и смерть, чужая боль и страсти все, что нами так любимы, — всё общее… И всем нам отвечать за кровь, за все нелепые убийства, за тех, кто любит жечь, ломать, стрелять, за тех […]
…Она — не воин, просто медсестра. Взбирается на холм вблизи Майдана — там раненный лежит ещё с утра, терзает тело болью острой рана… Прицельно бьют… Она к нему бежит средь дыма боя душного, густого. Один боец, беспомощно лежит и ждёт сестричку, ангела земного… Стреляют с крыш… Повсюду сея смерть, стреляют, […]
Бессмертие… Такой желанный дар! За дар продать готовы душу даже! Что проку от того, кто дряхл и стар? И ты, мой друг, в мечтах своих туда же: мол, знания и опыт — всё при нас, мила нам жизнь в накопленном богатстве, нам весел пребыванья каждый час в счастливчиков бессмертных славном […]
Лопата — вот опаснейший предмет! Напрасно недостоин он вниманья. На свете этом, я скажу вам, нет глупей и бестолковее желанья, чем рыться вечно без толку в себе, рытьём в душе себя всю жизнь терзая, искать знаменья ложные в судьбе, сломать её наивно помышляя… Что ищут? В рай потерянный билет? Иль […]
Гляжу, сидит знакомый персонаж — в любимый «ящик» пристально глядящий советско-скучный, серенький типаж, привычно об увиденном бубнящий: — Гляди-ка, Гена, наши — молодцы! Стреляют славно в спину украинцам и прячут лихо в воду все концы, дают понять бэндэрам-буковинцам каков наш царь! — Воистину герой! Раздушит всех прозападных букашек, за «Русский […]
Нудьга здебільше – Богові невдячність, Не може чисте серце нудьгувать, І навіть розум наш втрачає ясність, Коли перестаємо цінувать Зорю, що впала за далекі крони, Ковток води з цілющого джерела, В коханій стороні вечірні дзвони, Пшеничний хліб батьківського тепла… Нудьгують всі безчесні і зрадливі, Їм ніби в очі хтось жбурнув […]
Пам”яті батька Перерване танго уже не зіграти, Знайомим місточком уже не дійти, Несказане слово ніяк не сказати, Тепло́у обіймах уже не знайти. На відстані слова – молитви струною, У дотику тиші – мовчазний портрет, І літо назавжди тепер самотою, І тільки у сні вдалині – силует. Перерване танго завмерло крізь […]
Чому чекаєш, що прийду Мені не вистачить відваги. Самотньо час цей проведу Я заслужив хоча б поваги? А може, право на життя? Або, хоча б, на існування? За те, що стала не моя У час відвертого кохання. За те, що я не написав Віршів багато про кохання. Я зраду цю […]
Всесвіту начхати… Він не хоче знати, Скільки довгих років у сирій й глибокій Ямі безнадії мушу я снувати Між буденних й сірих днів згубивши спокій. Всесвіту начхати, де я мушу спати, Чи я їв щось зранку сидячи на ґанку, Як утамувати страх в пітьмі в кімнаті, Чи клювать я буду […]