Недоторканності узор
Лежить величною красою,
Співає щось незримий хор
Під диригентською рукою.
В ранковій тиші – голоси
Зігріли холодом стежину,
А відблиск сніжної краси
Мене розрадив на хвилину.
Я напишу на тому тлі
Найзаповітніше бажання,
Зберуть сніжиночки малі
Ту таємницю-сподівання.
Перемережу на мінор
Слова замерзлою рукою
І зупиню незримий хор…
Й піду повільною ходою.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
