My Mozart
Симфонія, – то ліки, для душі,
Мій Моцарт…я в тобі знайду спасіння.
Розчиняючись у музиці твоїй,
Зрозумію, де черпатиму терпіння.
Натхненно створював… Вони кричали :”Браво”!!!
Митець мій, моя сповідь в дивних снах.
Писав Сонети сповіді, яскраво,
Могутня сила схована в руках.
Мій вчителю, така вже в тебе доля,
Прикрі невдачі, та шалений успіх мав.
Напевно, то була Господня воля,
Щоби мелодією, – серце лікував.
Від гри на чорно-білім фортепьяно,
Я поринаю в насолоди звук.
Танцюю… Порожньо в кімнаті… Трішки п’яна,
У грудях щось тріпочеться – “тук-тук”.
Це дар, а чи прокляття? Хто вже знає?
В недільний ранок народився твій талант.
Ти відчував, що всесвіт наш страждає,
Подарувавши зцілень діамант.
Тепер виконуєш, цю міссію , на небі,
Даруючи для ангелів, – сонет.
На крилах музики своєї вище лЕти,
На зЕмлі грішній подаруємо букет.
Блискуча зала… Переповнена місцями,
Концерт-посвята в імені твоїм.
Згадаємо, що створював роками,
Сьогодні буде Сонце, буде грім.!!!

2 коментарі “Мій Mozart”
Потужно,професійно,вражена!
Лізо, дякую вам за відчуття, що вас переповнили. Значить я змогла донести той надрив