Мороз закохано тріскоче
Різдвяній ночі неспроста,
А я усе ще дуже хочу
Почути пісню про літа…
Пророча зоряна краплина
В обійми, ваблячи, зове,
А того погляду хвилина
Ще й досі піснею живе.
І ніби бажане осоння
Поміж оцих холодних днів –
То ваші лагідні долоні,
Немов з далеких юних снів.
І несподіваним дарунком –
Зоря казкового Різдва –
Та мить… єдиним поцілунком –
Навіщо ще якісь слова?!
…Кружляють парами сніжинки,
Тремтять за вікнами вогні.
Перегортається сторінка,
Ну от і все. А може, ні?
Мороз закохано сплітає
Тонке мереживо зими –
І вже ніхто того не знає,
Що буде там, за ворітьми.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
