Олені Богуцькій та Ларисі Штепованій
Зустрілись серед буднів дві струни,
Зітхнули всю зимову прохолоду
І в дотикові ніжному весни
Отримали в дарунок насолоду.
У голосі вечірньої цвіло-
Звучало все затаєне мовчання
І тихо мимоволі заплело
Ранкової забуте сподівання.
Дві долі, дві стежини, дві душі,
Сторінки дві однаково барвисті,
Грайливі, як осінні спориші,
Зодягнуті у Божому намисті.
Зустрілись – й захопили в кольори
Усю оту буденну нескінченність…
Буває так весняної пори:
Струна перемережує буденність!
14.03.2019
Думок на тему “Зустрілись серед буднів дві струни”
просто супер