Моїй Наталці
Твої пелюстки хиляться од вітру,
Зронивши краплі виплаканих сліз…
Якби ж то сонця – в ту твою палітру
Хтось таємниче лагідно приніс!
Якби ж то небо зорями всміхнулось –
І прихилило кращу хоч на мить,
Щоби забуте дивом ворухнулось
І щоби душу щастям розбудить!
Щоби вона, оновлена, крилато,
Цілющі барви взявши й кольори,
В любов вдягнулась, начебто у шати,
Й вдихала кращі в долі вечори!
14-15.03.2019
2 коментарі “Якби ж то сонця”
Чудовий вірш
Чудовий вірш. Вражає