Ти бачиш синє озеро надій,
Оточено зеленими дубами,
Лілеями осипане у світі мрій,
Плете вінки ромашкової драми.
Чи бачиш, туманом закриває,
Той човен,що торкається води,
І сині хвилі в небі грають,
І ти пливеш цією вічністю туди.
У цій земній і шумній круговерті,
Ти розчиняєшся у снах із мрій,
Тобі назустріч всупереч Говерлі,
Говорить принцип стрімких дій.
Відкрий у собі світло сонця,
Зігрій свій погляд у зорі,
І швидкоплинне часу щастя,
Назустріч буде йти тобі.
16.05.2017