Розкрила крила птаха в небі,
Високо, там де були білі дні,
Та звук відбився,наче у потребі,
Прийшлося повернути вниз її.
Внизу було усе, як нині,
І осередок, ніби також свій,
Та в усвідомленні пташинім,
Щось промайнуло…,світ збіднів.
Дивилась птаха, крила опустила,
І співставляла свої два ростки,
Та знала, світ в якому заблукала
Її потрібно, до кінця пройти…
13.10.2020
Автор публікації
Коментарі: 9Публікації: 81Реєстрація: 03-08-2021
Достижение получено 13.08.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
