А все, що ти ховаєш в своїм серці,
Блищить поволі у твоїх очах.
То як вода в розбитому відерці,
Як блискавка раптова по ночах.
Та доведеться все ж прийти до тями,
Прокинутись від снів та зрозуміть,
Що йдеш на дно разом із почуттями…
Тримаєш міцно… Час вже відпустить.
Нехай летить у небо вільним птахом,
Нехай пливе або ж горить вогнем…
Усе, що ти ховаєш – зветься страхом,
Що падає з очей твоїх дощем.
І знає тиша всі твої бажання,
Несе світанком доля новий день.
А з ним – всі мрії й кращі сподівання
І звуки незнайомих ще пісень.
4 коментарі “Все, що ти ховаєш в своїм серці”
Все дуже мудро!
Чудовий твір👍
Надзвичайно поетично, є глибина психології, філософських роздумів, переосмислення текстів Біблії, але так своєрідно та самобутньо….
Дуже дякую!