Для голосування необхідно авторизуватись

Вишиванка

А скільки її вбивали,
Клали мерщій на коліна,
Рвали на шмаття, плювали,
Казали, що всюди винна.
Хотіли її забути,
Щоб сліду не залишилось,
Не гнулась її міцна воля,
Лишилась, щоб в світі жити.
Щоб пам’ять жила в народу,
Щоб пам’ять жила між люди.
У ній мого роду щастя
Хрестиками лягли на груди.
Волошка у житі пахне,
Від краю до краю сонце,
У вишивці нашій слава,
Зірницями у віконце.
Коли ніжним променем ранку
Торкнеться світанок раю
Я просто вдягну вишиванку,
Без неї ж душі немає…

© Оксана Граб’юк “Вишиванка”

1

Автор публікації

Офлайн 1 день

Оксана Граб'юк

84
Коментарі: 0Публікації: 50Реєстрація: 12-05-2020

Срібне перо

Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій