Я вдихаю на повну світ,
І всміхаюсь щасливо нині.
Біля мене безмежжя цвіт,
Що квітує в моїй дитині.
Я можливо,не завжди права,
І,можливо, буваю жорсткою,
Я прошу мене ,доню, пробач,
Бо ж хвилююсь за долю твою.
Прийде час,підростеш і ти
Станеш мамою своїм дітям,
І тоді зрозумієш мене,
Як у тобі я бачу світ свій.
Не тримай у серденьку зло,
Не неси до людей образу,
Будь собою завжди в житті,
Не розкидуй холодні фрази.
Пам’ятай татові слова,
Що ти краща для нас на світі.
Хай молитв наших два крила
Помагають тобі летіти.
Перед тебе так безліч доріг,
Сотні стежок,десятки ліній.
Ти доволі доросла вже,
А в очах твоїх небо синє.
Обійму,поцілую тебе,
І вдихну світ на повні груди.
У дитині батьківський світ,
Так було і так завжди буде.
© Оксана Граб’юк « Батьківський світ»
Автор публікації
