Для голосування необхідно авторизуватись

Прогулянка в тиші

На землю тихо спав осінній вечір

І темрявою вкутав білий світ.

Холодний вітер обійняв за плечі:

То піджене, то спинить. В таку мить

Невільно прислухаєшся у тишу:

Магічну, тиху, мудру, мовчазну.

Із нею наче сутність спокійніша,

З нею смиренно линеш в самоту.

Хода повільна лист сухий колише.

Здається в темноті химерним світ.

Затишно й водночас порожньо в тиші,

Немов у вічність здійснюєш політ.

У тиші виразніше звуки чути

Й думки перебираєш без кінця,

Пригадується все, що не забуто.

Пам’ять – надійний свідок у життя.

Журби нема, лиш спокій та бажання

Вийти скоріш на світло із пітьми.

Вальсує поруч вітер, мов востаннє

Спиняє кроки, щоб продовжити думки.

4

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Оксана Коток

46
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 19-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 26.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій