Для голосування необхідно авторизуватись

ЛЮБЛЮ І ДИХАЮ ТОБОЮ

ЛЮБЛЮ І ДИХАЮ ТОБОЮ

  1. Люблю тебе під світанковий щебет солов’їв, під невимогливе кування у гаю.
    Люблю, коли на небі хтось розкидав чари-хмари — сіро-рожеві вогники, немов в раю.
    Люблю невимушений і гарячий доторк,  коли хапаєш руку й стрімголов летиш в поля по росяних доріжках  туди —
    де ледве прокидається земля.
    Коли із нірки виповзає сонна мишка під тепле потяганнячко кота.
    Він мишку потривожить не воліє, бо молочко ще не лизнув й не зліз із лежака.
    Коли ще напівзморений цвіркун
    у жабок хоче вкрасти серенаду.
    Вечірня матіола все п’янить в саду, даруючи свою легку принаду.
    Люблю, коли загорнеш  дбайливо в теплий плед й горнятко чаю подасиш в долоні напівсонні.
    Так невловимо я тебе люблю —
    як той художник на світанні диво-фарби, що розливаються так пристрасно в саду.
    Коли танцють хвилі і цілують свій пісок.
    І  в  бірюзі малиновій купається весь дивосхил.
    Що, навіть, соловей  притих й рум’янок —  на замок, милуючись  розпаленими квітами в саду.
    Люблю, коли ледь чутно потяг позове,
    відлунюючи розпашілим лугом.
    Коли ріка із берегів втече,
    щоб лебедів зустріти — вірнокрилих..
    Люблю, коли під пісню птаства і душа не спить.
    Дивується,  як оживає світ і оживаю я…
    Люблю, коли пірнає птах у вишину, розбивши скелі-хмари понад лісом край ставу.
    Люблю за трепет той душі, що ти даруєш на світанку, не просячи в замін й росинку щастя …
    Люблю і  дихаю тобою    до останку — моє стозірне,  нездоланно-вірне щастя…

©Оксана Стасюк
( псевдонім — Тая Істинноживая)

19

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Oksanataya

18
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 18-08-2020

4 коментарі “ЛЮБЛЮ І ДИХАЮ ТОБОЮ”