Для голосування необхідно авторизуватись

Дощиця

            Дощиця

Цю жінку відчуваю всім нутром,    усім єством,як темінь срібну шпицю.                                                    Вона в мені видзвонює Христом,     вона в мені дуріє,мов чортиця.    Вона,як зірка в оці у сови,                як дрібка солі у прованських травах,

Вона іще із Вічністю – на Ви,            та вже на ти із Стражем переправи.                                            Вона,що пахне вовком,зіллям ще, . сидить сама на вишитім обрусі      і жде дощу.І зваблена дощем          літає там,де я іще боюся .

4

Автор публікації

Офлайн 6 години

Олена Павленко

25
Коментарі: 0Публікації: 9Реєстрація: 10-08-2020