Для голосування необхідно авторизуватись

Самотність

 

За вікном  тихий літній вечір. Крізь відкриту квартирку в кімнату доноситься спів вечірніх птахів, проникає легкий вітерець, який грається пасмом волосся, що вибилось з вузла. Йому весело, а їй не до веселощів.

Вона ще раз загорнула його за вухо і, втомлено нахиливши голову на витягнуті впоперек столу руки, знову поринула у свої не веселі думки.

Самотність. Не від того, що вона одна, ні, діти вже спокійно посапували у своїх ліжечках, десь тинявся чоловік, який обов’язково з’явиться напідпитку. Самотність від того, що порожнеча в душі.

Чому ж так сталось? «Вистрибнула» заміж за першого, хто запропонував. Без любові. Гадалось, зтерпиться-злюбиться, адже жінка швидко звикає до всього.

Боялась залишитись самотньою, але стала самотньою у шлюбі. Не любить – терпить, бо на світ явились діти.
А, як же «зтерпиться-злюбиться»?

Не правда. Недолюблена, недопещена, недоцілована. Самотня.

Він це відчуває. Злиться. Свою злість топить в чарці, іноді простягаючи руки. Чим далі, тим все частіше. Говорить, що за його зламану долю. А як же її доля?

Пробувала прикидатись щасливою – спорожніла душею, бо її не обманиш. Лише думкам була рада, бо там вона неслась на крилах мрій до країни щастя, яке відчувала на дотик і смак. Лише там вона була не самотня, а на пару зі своїм щастям, бодай на кілька хвилин, але кожного дня.

Здригнулася. Гупнули вхідні двері, це прийшов він. Ще одна самотня душа.
Дві самотності, які відштовхуються одна від одної. Тож, чи варто поспішати «вистрибувати»?

10

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

Людмила Масовець

116
Коментарі: 0Публікації: 37Реєстрація: 03-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 09.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 06.08.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій