Я-вільна людина.
Я можу писати
Про те , що на серці,
Що варто сказати.
Комусь це незручно,
Комусь необхідно,
Комусь це огидно,
А іншим –потрібно.
Говорять: дітей нам
Приносить лелека
З країни любові,
Здалека-здалека…
Когось у капусті
Знаходять раптово,
Серйозні батьки
Зразу йдуть в пологовий.
А мами-зозулі
Таємно плодяться.
В занедбаних хатах
Їх діти родяться,
В підвалах,
завалених тарою густо.
Нема там лелеки,
Не родить капуста.
І в старих сумках
І великих пакетах
Кровинки лежать
В громадських туалетах.
Вокзали,зупинки,
Метро та під’їзди .
Так чинять не матері –
Чинять садисти.
І диву даєшся:
– Ну де у маляти
Ще сили були
У мороз виживати?
На смітнику
Чи у парку на лавці
Люди-зозулі
Таємно плодяться.
Я пам’ятаю
сюжет у новинах
про знайдену в смітті
маленьку дитину.
Її рятівник
вдочерив небораку.
Дай,Боже, здоров’я,
Прийми мою дяку.
А скільки іще
Немовлят постраждає
Від жінки-убивці,
Що п’є та гуляє.
Так,ми не можемо
Заборонити
Мамам таким
і надалі родити.
Але,щоб проблема
Змінилася ця
Відкрийте і в селах
«Віконця життя».
Хай краще в теплі
Виживають малята,
Чекають любові
Від мами і тата.
Не будьте байдужі ,
Дивіться під ноги.
А раптом внизу
Хтось чека допомоги?
Не потрібні