Для голосування необхідно авторизуватись

Письмо та його “хранителі”

З тих пір,як виникло письмо,
Були письменні й неписьменні.
Як материнське молоко
Воно текло по наших венах.
Воно ховалося в книжках,
На бересті і у скрижалях,
А ще в папірусних листках
Прадавню мудрість зберігали.
Хто смів-тягнулися до знань.
І ,часом, шлях той був тернистий.
Чимало лиха і страждань
Приніс бідноті пошук істин.
І от старійшина, мудрець,
Філософ, т’ютор чи учитель
Знання давав,немов вінець,
Який довіку нам носити.
І всяк по-різному учивсь-
Хто знав усе,хто лиш вершечки,
Хто мудрим в матері вродивсь,
Хто думав чи овес,чи гречка.
Та всі лишалися людьми:
Росли,мужніли і любили,
Садили яблуні з дітьми
І неписьменних не гнобили.
А зараз-ось-бери,читай,
Пиши і слухай до нестями.
Сократ чи Кафка-обирай!
А хочеш -Кінга із мерцями.
Та не влаштовуй всім лікнеп
Своїми довгими постами.
Колись і їх порожній степ
Життя заповнює знаннями.
А помилки-лиш помилки.
Вони у кожного бувають.
А от образливі слова…
Їх стер,а їх не забувають.

3

Автор публікації

Офлайн 5 місяців

Olenav

89
Коментарі: 0Публікації: 24Реєстрація: 01-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 01.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій