Закутана в вечірню печаль
Сиділа у серці образа.
Тиснув клавіші ржавий рояль
Квітки викидала ваза.
Образа пила вино.
Танцювала у темряві боса
Дивилась стареньке кіно
Заплітала роки свої в коси.
І ,бувало ,сміялась в голос.
Виривалась. Хотіла втекти
В бурі білих та чорних полос
Їй всі люди кричали :”засни”.
І вона засипала крізь силу.
Повіками ховала сльози
Під брудом і тонною пилу
Вона споглядала грози.
Фотографії нищив смітник
Дихав вільно старенький смуток
Сіяв терна в’язкий чагарник
І кидав в душу коренів жмуток
Заспівають ранкові птиці –
Прокидаються душі пропащі
Хтось запевнить, що біль – дурниці
І на день комусь стане краще.
Автор публікації
Коментарі: 5Публікації: 11Реєстрація: 10-08-2020
Достижение получено 10.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
