Ну а вона любила сильно дощ.
Його пісні. І запах. І тривогу.
Вікно сплітав зелений дикий хвощ
І затуляв за хвірткою дорогу.
Потоки вод спускалися по склі
Вона їх жадно проводжала зором
То капало, то ляло. Гул в пітьмі
Відблискував ясним узором.
А до дощу вона варила каву
Гірку, спорошену корицею.
Вкривала душу добру і ласкаву
На мить сама ставала блискавицею.
Літала небом. Бахкала, гуділа.
Дивилась зверху на маленький світ.
На зблідле і холодне мокре тіло
Летів з дерев і квітів білий цвіт.
У кухні пахне печивом з какао
А в висоті – свободою свобод
У кухні кіт поглядає лукаво
А в висоті із капель хоровод.
Чека буденність скінчення польоту
Чашки шепочуться з кухонних площ
Всі бачать навкруги лише болото
Ну а вона в болоті – бачить дощ.
Автор публікації
Коментарі: 5Публікації: 11Реєстрація: 10-08-2020
Достижение получено 10.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
