Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Я намалюю тобі небо,
всіма волошками літніх цілунків,
і більше нічого не треба,
лише зізнань твої візерунки.
Лише гаптоване щастя і небо,
і волошками писані вірші,
і більше нічого не треба,
і небо в очах сміливіше.
Жити творчістю, дихати творчістю
Конец октября, я предчувствую тяжесть зимы,Которая, как обещают, должна быть суровой,Опять пуховик, длинный шарф, все начнётся по новой,И грянет оранжевый бум переспелой […]
Не бійся! Я прошу, не бійся: Коли холодний дощ тебе пройма; Коли за вітром облітає листя; Коли надії вже нема. Повір, […]
А сегодня с утра непогода, Льёт без отдыха дождь проливной. Я позавтракал и пообедал, Мама сказки читала со мной, Рисовал я […]
«Все повз. Спостерігай і зрозумій […]
