Для голосування необхідно авторизуватись
okВеликий всесвіте, згорнися у дитинство,
де все так затишно, легко, пахне чебрецем,
бо ще не носять діти в серці лицемірства,
бо ще ростуть під правильним дощем.
А що ж стається, коли ми виростаєм?
Метушнею й болем обростаєм,
великий всесвіте, згорнися в ту хвилину,
коли так солодко смакує зірвана малина…
Жити творчістю, дихати творчістю
Є у нас тут тітка файна, Що живе у хаті крайній. На концерти часто ходить І сама «пісні» заводить. Часто любить жартувати, […]
Сижу, тужу. В окно гляжу. Всё давно спят, В подушки хропят. Не пойму, почему, Глаза закрывать не хочу. Мысли не спешат уходить […]
Ах, зіниці – маленькі крапельки, Широких, глибоких очей, Чорні, як ніч чорниці, В обіймах бляклих зірниць. Ах, ці руки, волосся, туфельки, І […]
І злізали туристи зі спин мармурових леві′в. І потомлені ґіди губили свої парасолі. А один навіжений до лісу ватагу завів. А якісь […]
Думок на тему “Великий всесвіте”
Обожнюю подібні філософські вірші.