Для голосування необхідно авторизуватись
okВеликий всесвіте, згорнися у дитинство,
де все так затишно, легко, пахне чебрецем,
бо ще не носять діти в серці лицемірства,
бо ще ростуть під правильним дощем.
А що ж стається, коли ми виростаєм?
Метушнею й болем обростаєм,
великий всесвіте, згорнися в ту хвилину,
коли так солодко смакує зірвана малина…
Жити творчістю, дихати творчістю
Мой родной ЭДЕМ Хочу домой, в свою постель… Я путешествовать устала! Пусть будет новый тихий день, Без суеты автовокзалов! И […]
Тиша простора. Їй ні кінця, ні краю. Тиша – то море, Схоже до раю…
Ценность Что имеем – не храним, Потерявши – плачем. Жизнь, не разменная монета, Не купишь ты её не сдачу. Погубив,потом жалеем, […]
Коли в її очі дивлюся, Що з небом злилися, Неначе лечу у космос, Землі нема під ногами. Хотілося щось їй сказати, Не […]
Думок на тему “Великий всесвіте”
Обожнюю подібні філософські вірші.