Діти війни

Один із дідусів у Польщі згинув

(він підірвавсь не міні в бліндажі)

За другого одне лиш тільки знаю:

– Загинув дідо, доню, на війні.

 

Життя моїх батьків було нелегким:

Нестача, голод, матінка вдова…

– Не знищуйте моїх дітей, благаю!

Онуків пошкодуйте, бо нема

 

Нічого гіршого у цьому світі,

Як доля незахищених дітей,

Вони не знають як у свті жити,

У бідах звинувачують себе, й

 

Не відчуваючи тепла з дитинства

(в душі лиш порожнеча, морок, біль)

Не знають як дітей своїх любити.

Не вміють віддавати, бо звідкіль

 

Узяти їм оту любов і ласку,

Котрої не отримали самі…

– Закінчуйте уже війну, будь ласка!

Хай будуть ясними наступні дні,

 

Щоби онуків наших не спіткала

Такаж недоля, як батьків моїх.

– Прошу Вас я, молю і вимагаю!

Політики, подумайте про всіх.

 

09.05.2015.

 

3

Автор публікації

Офлайн 8 години

Ольга Паучек

74
Коментарі: 7Публікації: 31Реєстрація: 10-08-2018

Небайдужий читач

Досягнення отримано 23.07.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Бронзове перо

Досягнення отримано 18.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: