Ти – моя таємниця,
Що у сонячному сплетінні
Наче птах починає битись,
І немає від тебе спасіння.
Ти у мене розлився по венам,
І у скронях ритм відбиваєш,
Ти моє, лиш моє сокровенне,
Ти крізь шкіру мене відчуваєш.
Я тобою не можу напитись,
Від жаги млосно-солодко мучусь,
І боюся я знов помилитись
І у біль запірнути жагучу.
І із зв’язаними очима
Наближаюся знову до краю,
І мені би почати молитись,
Але розум з тобою втрачаю…

6 коментарів “За хвилину до….”
Очень откровенно, и не верить подобной честности нельзя. Хороший стих)
Откровенно,страстно,красиво!Непревзойденно!
Аж мурашки по тілу від вірша.
Чесно.
Пронизливо.
Красиво.
Allegro1582 благодарю за комментарий и за то, что почувствовали посыл.)
Лиза, сердечно благодарна Вам за такой невероятно приятный комментарий.)
Наталя, так приємно прочитати Ваш проникливий коментар! Дуже вдячна, що Ви так тонко вічули те, що хотілося розповісти..)