Для голосування необхідно авторизуватись

Самотність

Коли чекаєш, так багато часу,

І так повільно скапує він з вій,

Як миро з древнього іконостасу

У церкві дерев’яній, родовій…

Коли ти наодинці – мало місця

Лише твоїй самотності й думкам…

І так багато підвіконню місяця…

І так багато холоду шибкам…

І так тобі байдуже, хто сьогодні

Порвав струну, або нашкрябав вірша,

Що телефон, як дзвони великодні,

Тебе із потойбіччя воскреша…

3

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

omel_alyona@ukr.net

50
Коментарі: 0Публікації: 19Реєстрація: 29-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 01.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій