Незвична небесна картина,
Затемнення Місяця в повню,
Немовби червона хустина,
Прикрила яскраву безодню.
Чого нам чекати віднині?
Світило сховавшись містично,
Лишило хвилини мінливі,
Підкинув тривоги в горнило.
У людства одне запитання,
Майбутнє…неясність лякає,
Військова нова лихоманка,
Віщує реальність з багрянцем.
А хочеться жити нам зараз,
Плекаємо мужньо надію,
Здолати диявольський шабаш,
Кривавих вождів істерію.

2 коментарі “Затемнення”
Так красиво, загадково! А ще я відчуваю у цих рядках щастя, Ліза! Спасибі за такий чудовий твір
Дуже дякую Наталія!