Ти по справжньому ніколи не кохав,
Збирав чомусь сірникові коробки.
По дитячому, бабусин хліб чекав,
Щоб поз’їдати «всі» горбки)
Перемикав, коли ішли «новини»,
Із чорнил створив ти власний світ,
Де править цілим світом,
Рижий синьоокий кіт.)
Останній світу ти романтик,
Останній про кохання написав рядок.
На полицях дому зберігаєш,
Справжній скарб з книжок.

Думок на тему “Ти по справжньому ніколи не кохав,”
Останній куплет дійсно найкращий. Є прояв щирої поезії. Кохання – це завжди диво в житті людини і одночасно це надія. Будемо вірити….