Для голосування необхідно авторизуватись

Багато тих, з ким можна лягти в ліжко (переспів)

Багато тих, з ким можна лягти в ліжко.
Від пристрасті й бажання ніч не спати,
Торкати груди, милувати ніжки,
Якісь дурниці шепотіти їм на вушко, –
Але при зустрічі свій погляд відвертати.

Багато поруч гарних, юних, ніжних,
Цнотливих і розбещених осіб,
Що без розбору, почуттів і різних
Вродливих, збочених наскрізно,
Не вартих спілкування кілька діб.

Як мало тих, з ким хочу бути поряд
І кожну мить від щастя шаленіти!
У радості, печалі, смутку, горі,
В пустелі, в лісі, у високих горах,
В раю і в пеклі долю розділити.

Багато тих, з ким можна поряд жити,
Відпочивати, їздити на море,
Ходити у кіно і каву пити,
Кохатись можна, але не любити…
І одружитися, й терпіти тихе горе.

Як мало тих, з ким хочеться щомить
Притиснутись і мріяти про вічність!
З самої згадки серце вже щемить.
Молити Бога за ту кожну мить –
І до останньої їм зберігати вірність.

Багато тих, з ким можна сумувати,
Важкі питання розглядати і прості,
Яких достатньо у сім’ї, у кожній хаті…
Як мало тих, що можна упізнати,
Як відображення себе у їх житті!

Як мало тих, з ким можна помовчати,
Спостерігаючи все божевілля світу,
Свій розум від кохання лиш втрачати,
Слова любові у вірші складати,
Пісні співати, дарувати квіти.

Багато тих, з ким краще б помовчати,
А не співати оди і хорали.
Як мало тих, що можна довіряти,
Відкрити почуття і не ховати
Те найдорожче, що й від себе приховали.

Як мало тих, з ким можна залюбки.
З ким ми печаль і радість пригубили.
Напевно, через них й їм завдяки
Цей світ мінливий і жорстокий ми любили.

Ось так і в’ється віковічна тема:
Легкі побачення, розлуки без жалю…
Чому? Бо значно легше з тими,
З якими байдуже, не докучають рими,
Кому не треба говорити: я люблю…

Себе втрачаємо: турботи, побут, діло…
Щоб віднайти — весь час шукати мушу.
У швидкоплинні днів ти бачиш тіло:
У прірву падаєш, бо втриматись несила –
Як зупинитись? Як відчути душу?

Багато тих, з ким міг би лягти в ліжко…
З красунями, яким і досі личиш.
Але це злочин власне, чи крадіжка,
Слизька і підла та крива доріжка,
То втрата тих, кого ві сні ти кличеш…

Марнуємо ми час у чортзна в чому,
Тож не щасливі, як створив нас Бог.
І очі ми ховаємо потому…
І душу відкриваємо не тому,
З ким хочеться прокинутись удвох.

3

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Petr Klymenko

10
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 11-08-2018

Думок на тему “Багато тих, з ким можна лягти в ліжко (переспів)”