Я вкотре дивлюся альбом.
В нім оживають старі фото.
І хоч не осінь за вікном
Якось у серці сумовито.
Із фото дивляться обличчя
Такі ще зовсім молоді.
Час каже: «Всі ми тут не вічні.
Проходять роки золоті.»
Тож час цінуй та пам’ятай,
Де пророста твоє коріння.
Як оступився- не картай.
Таке єдине ти творіння.