Я рано вранці намалюю чорні брови, І по росяній ступатиму землі, Нехай стрічають мене стежки калинові, І розтануть зорі у своїй імлі. Я рано вранці сяду у садку під небом, Намалюю цей на аркуші пейзаж, Нехай зеленими стають зів’ялі стебла, І прекрасні квіти вквітнуть у колаж. Я малюватиму усе, що […]
Daily Archives: 09.02.2021
7 posts
Я знаю, що колись прекрасні очі, Наза́вжди втратять свій весняний блиск, А теплі літні, зоресяйні ночі, Вже змінять погляд на чарівний диск. Нехай волосся змінить колір, запах, І руки стануть, як сухий пісок, Ростане врода і глибокий запал, Та й серце вже не б’ється на всі сто. Я знаю, що […]
Я вкотре дивлюся альбом. В нім оживають старі фото. І хоч не осінь за вікном Якось у серці сумовито. Із фото дивляться обличчя Такі ще зовсім молоді. Час каже: «Всі ми тут не вічні. Проходять роки золоті.» Тож час цінуй та пам’ятай, Де пророста твоє коріння. Як оступився- не картай. […]
Попрошу серцем крапельку весни. Спасибі, Зимо, за мороз та иній, За білий сніг, за ясне небо синє. Але уже тепло приходить в сни.
Тільки вслухайся, пані, Чуєш, отам є життя, Подих весни… звідтіля. Зимно, сніг землю покрив, Скажеш, оману приніс? Слову мольфара повір. Пролісок звідти, бачиш? Синій, дивись… і трава, Сяє смарагдом вона. Дайно руку, не бійся, Хочеш відчути… вперта, Тягнуться вгору стебла. Усмішка мила, ніби, Квіткою стала… дива́, Діє на жінку весна!
Сказка для взрослых Валентина Дергунова. ” ЛЮБИМЫЕ ОСТАЮТСЯ” ЧАСТЬ1 ГЛАВА1. Окна в майский с ароматом сирени сад были открыты настежь. Теплый ветерок нежно касался занавесок с узором голубых незабудок. А стоящие на подоконнике синие и розовые фиалки, смотрели на красоту ночного сада и радовались как будто тоже могут быть среди […]
Осінні тумани, тумани осінні Усе заслонили навкруг І поле, долину і луг, Не хочуть пускати ще зимоньку-зиму. Сніжок, що зима уночі посипає, Раненько весь злиже туман І дощик дрібненький уже накрапає – Ображена плаче зима. Тумане, іди собі спати в ярочок І зимоньку не ображай, Вона господиня по праву сьогодні, […]