Немов підбита пташка
Плазую по землі.
Повір, не так вже й важко
Зостатися одній.
Я дочекаюсь весну,
Не відчувай вину!
Із попелу воскресну!
Тобі на дивину.
Вдихну ковток повітря
І Феніксом злечу.
Легким весняним вітром
Від тебе полечу.
І більше не згадаю…
Чом крила обломав?
Одне лиш я благаю,
Не треба післямов.
