Чом приходиш в сни мої непроханим?
Чом тривожиш душу навмання?
Не зі мною буть тобі закоханим,
Й не твоїм натхненням буду я…
Чом приходиш вітром ти нестриманим?
І проймаєш холодом вночі,
Поцілунком сковуєш невидимим,
Хоч дивлюся в очі не тобі.
Залиши всі любощі для осені
І світанком в серці залишись…
Не приходь у сни мої непроханим
Й може я наснюсь тобі колись…