Відсвічують вікна – багряним, червоним –
Це осінь в своїм надвечір’ї блукає.
Дзвенять від морозу калинові грона
І листя спросоння тремтить і зітхає.
Осіннього сонця промінчики блідні
В очиська великі калюж зазирають.
А вітер несе золотаві і мідні,
Яскраво-червоні листи нашим краєм.
Листи за минулим… За прожитим літом…
Як тихий, непевний і лагідний спомин…
Відсвічують вікна – зимою і снігом,
Що мовчки лягає на теплу долоню…
Думок на тему “Прощання”
Читається легко, як співається.