Усі слова на самоізоляції,
А серце – як надірвана струна.
І дивна річ – оця цивілізація
Спиває нас по крапельці до дна.
І миришся, і маришся ночами,
Чекаючи світанку, а не муз…
Думки шугають вільно і без тями,
А ти у землю міцно й твердо вгруз
На тому нульовому кілометрі,
Де разом фініш і, напевно, старт…
І ця самотність- то насправді нетрі,
З яких і вибиратися не варт…
Усі слова на самоізоляції…