Літо ніжним голубить цілунком,
Обіймає і з розуму зводить.
В цьому літі лишись порятунком
Тим, хто душу і серце скуйовдить.
Літо манить, веде за собою,
По піску я плетуся позаду.
Не пускай, я піду за тобою,
І дозволю стирати помаду.
Літо ніжним голубить цілунком,
Я не в змозі відмовити щастю.
Залишайся моїм подарунком
Не тікай із прийдешнім світанком.

Думок на тему “Літо манить…”
літо манить і тягне на вулицю…