Скажи мені, якого кольору кохання?
Чому жовтіє і зліта додолу?
Порошить долі зірвані бажання,
Залишає за собою тільки втому.
Не гріє білим, лиш вкриває снігом,
Як у німому кіно життя наше знімає.
І нас примушує вирішувати бігом,
Ковтаємо сльози, їх ховаємо за сміхом.
Немає кольорів кохання,
Відтінків а ні теплих, ні холодних.
Весною у зелене зодягає,
І забуваємо жити головою.
Звикаємо в літі, в кольорах веселки…
Ми тонемо росою по траві.
Кохання не буває кольоровим,
Жовтіє з листям, і не біжить по венах у крові.
Мовчи! Я краще осінь запитаю!
Вона мене сховає у обійми.
Сліди із тіла долі відтираю,
І вже холодні ночі за собою ведуть в прийми.
Автор публікації
Коментарі: 11Публікації: 47Реєстрація: 19-07-2019
Достижение получено 17.12.2019
Титул: Вибір видавця (Листопад 2019)
Достижение получено 20.10.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
