Раб вічності. Коханець форми.
Прислужник суті. Патріот надій.
Голодний ніжності. Ситий від втоми.
Ти цього сам хотів – тепер сиди, радій.
Скорись природі своїй – тут нема нічого,
чого б боятись варто чи кому судити.
І, скорений, живий, голодний Бога,
Подумай добре, що тепер робити.
Як бути, що тобі відбутись?
Куди іти, щоби наосліп не заблукати?
Як з кульок сліз неначе ртуті
Не градусник, а компас би зібрати?
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 27-10-2020
