Вже й чорна бузина, а отже літу – край… І соняшник важкою куняє головою. Кружляють над селом лелеки, в дальній край, Збираються летіти, не зі мною… А я, якби просторі, широкі крила мав, Хіба б тримався смутку, що землю поглинає? Хіба б я в небо вільне, досхочу не впірнав, У […]