Коли один стоїш на перехресті,
Не знаєш яку вибрати дорогу.
Одна тебе приведе до напасті,
А інша до батьківського порогу.
Коли один ти борешся з думками,
Які давно вже не дають ночами спати.
Згадай в пітьмі нічній усмішку мами,
Ніхто не любить так, як любить мати.
Якщо збиває з ніг потік проблем,
І вибратись не можеш з їх полону
Прийди з букетом жовтих хризантем,
І поцілуй свою матусю мов ікону.
І ти побачиш що усе пройде,
І на душі затягнуться глибокі рани.
У грудях серце спокій віднайде,
Усе відступить біля маминої брами.