Вона – вогонь
Палкий вогонь, що запалює душу
Вона – вогонь
Той шалений і пристрасний, дикий
Вона – вогонь
І погляд цей її такий звабливий
Вона – вогонь
Що витанцьовує в повітрі і обпікає
Вона – вогонь
Тихої пристані і спочинку душі
Вона – вогонь
І я зачарований нею згораю
Вона – вогонь
Лише її бачу у снах перед собою
Вона – вогонь
Ці очі так незабутні і так чужі
Вона – вогонь
Стихійна і сильна, бажана і не вірна
Вона – вогонь
Така грішна і така чиста, не винна
Вона – вогонь
Безумства, що так обпікає душу
Вона – вогонь
Жінка, зради котрої живу і пишу
Вона- вогонь…
(картинка з інтернету)
2 коментарі “Вона вогонь”
Палала я,
не плачучи над попелом
Давала жару.
Ти ж, брансбойт відкрив
Всю воду без жалю у полум’я
І все… Залив.
🤗🤗🤗🤗🤗
Чудова і дуже емоційна поезія, є привабливий та міститчний образ, вражає напруга почуттів, вітаю…Єдине що треба – повторно перечитати текст, остання строфа, слово “зрада”, але ви хотіли написати “заради” , я так зрозумів.