Образи треба пробачати. Бог так велів у Писанні Святім. Себе не треба садовить за грати Писати серця чийсь болючий гімн. Життя розтопить у душі бажання, Бажання просто щось змінить, Всі викинути спогади туманні, Зробитись іншим хоч на мить. Образи треба пробачати, Бог так сказав у Писанні Своїм. Потрібно діять! Не […]
Daily Archives: 11.08.2018
58 posts
Вустами нерозгаданих мелодій, Вона йому не скаже :” Прощавай!” Неспокій з почуттями бродить, Не кличе із собою пити чай. Пристрасті у нім вогонь клекоче, Говорить він : ” Так сильно я люблю!”, Але обманом прив’язати хоче, Її кохання всміхнену зорю. У чім причина, розібратись треба, А може і не треба […]
Вона пішла, як наче й не було… Вона кричала, плакала, іскрила… Він думав, що йому це все назло. Тремтів за вже давно відмерлі крила. Він не помітив, як вона пішла. Боявся рідною зробити, обігріти… Услід їй дощ періщив і дотла Опали на вікні засохлі квіти… І хтось так скиглив! Може […]
Яка чарівна мить! … Душа Зорі тріпоче, Неначе серденько у юності дівоче… На зустріч милого, хвилюючись чекала… Закоханим Ніч-фея бал подарувала. Сіяли ніжним блиском в панни диво–очі, як зорі прикрашали Небо серед ночі Гаптують оксамит красуні-міріади… На скрипках цвіркуни виводять серенади… Лише сховалось ясне сонечко за обрій, З’явився у яскравім […]
Чи я щаслива? Запитаєш Розкажу все, почну з дрібниць Як від кохання завмираєш Бачиш розширення зіниць Як вперше бачиш, й серце мліє Як відчуваєш дотик рук Ох, а душа теплом лиш віє І світ це рай, і жодних мук Я кожен день, все більше щаслива Він є лиш мій і […]
Звертаємось до тебе, Україно! Ти сильна, ти незламна, рідний край За тебе будем ми боротись гідно І не здамось ніколи, так і знай Свої серця відкриємо для тебе Зігріємо теплом гарячих рук Ми щиро піднесемо їх до неба Й попроси Бога, звільнити нас від мук Ті хто загинули за тебе, […]
Зорі на небі, сьогодні усміхнені Вітер затих, нема хмар Місяць бажає спокійної ніченькі, Спати не зможу, нажаль Як же без тебе, я довго, коханая Пам”ять про тебе – журба В ній я, ще юний і ти моя рідная Ми з тобой разом, краса Птаха у небі, жіття наша річенька Сум […]
Привіт мій друже, ти ще не забув Ще не забув, прогулянки до ранку? Довгі розмови й поцілунки у саду Додому приходи’ли на світанку Ти пам’ятаєш ще, як ми дивились У очі один одному тоді? Як йдучи разом, ми гордились Що будем разом, в радості й біді А згадуєш хоть інколи, […]
Життя тепер таке суворе Ми для людей, немов сміття Сьогодні друг, а завтра ворог, Суворе, ось таке життя Ми не цінуєм те, що маєм І не важливо, що це є. Жадністю совість забрудняєм, Не рухай це, воно моє! О, заздрість, що лине повсюди Та лише нею всі живуть Задумайтесь, прозрійте […]
У кожного думка своя, про кохання Про подих щасливого серця. Як дивишся в очі і ніжне зітхання, Та ждеш, що любов відізветься Кохання у кожного завжди своє То птахом у небі, в пустелі дощем, То буря зірветься, в душі кров проллє, Усмішка заради якої живем. А моє кохання живе у […]
Не ображай жінок, їх доля не проста З кудрявої малечі і до дорослих літ Та не суди усіх, не знаючи і ста І усміхнеться та, в якої серце – лід Не ображай, ніколи, колись все повернеться На суд повстанеш ти, там заповідь проста: “Усі судимі будуть й добро все, відізветься” […]
Розцвіли півонії Це неначе рай Простелили колії У квітковий край І любов прокинулась Тепло на душі Можеш все забрати Квіти залиши І ніщо на світі Не замінить їх Чуєш поміж квітів Цей веселий сміх? Це сміється райдуга Щось тихо шепта Знайте, у цих квітів Є своя душа Вона пахне ніжністю […]
Много версий, для чего Всё ж на свет мы рождены. Богу мы скорей всего Для развития нужны. Вне пространства одинок Был средь пустоты и тьмы. Этого стерпеть не смог – Создал он животный мир. Но созданья, хоть верны, Навевали скукоту, Очень жалки и смешны, Мозг их примитивен, туп. И решил […]
Солнце, как медуза Щупальцами жжет, И на спину грузом Давит небосвод. На свой горб навьючив, Держит небо там Древний и могучий Греческий Атлант. Мы не выбираем Ношу для себя, Ложный шаг свершаем, Жизнь свою губя.
Із неба вниз на землю грішну Упало юне янголя. Уліво глянув – ліс зелений, Управо – в колосі поля. Поглянув вдаль – стара хатина. До неї нишком підійшов. Опухла з голоду дитина. Як це можливо? Хліб кругом! Із юних вічок янголятка Солона скапнула сльоза. Так боляче у грудях стало, У […]